Механическое легирование в производстве новых материалов
C допомогою механічного легування можна створювати ефективні нові матеріали Прикладом є механічно легована нержавіюча сталь, що дисперсійно-тверді, механічні властивості якої помітно перевершують властивості цієї сталі, отриманої литтям. Аналогічним образом одержали мідь, зміцнену дисперсної Аl2ПРО3 механічним легуванням міді алюмінієм, що зберігає твердість при температурі >800°С. Такі сплави міді можуть використовуватися як електроди для точкового зварювання. У ході іншого дослідження механічним легуванням була отримана композиція W- 5Ni-5Fe з підвищеною щільністю після спікання й більшим обсягом інтерметалідних фаз.
Механічне легування успішно використовується для виробництва високоякісних електричних контактів, наприклад композиції Сu-15Ru. Рутеній відрізняється безліччю привабливих електричних властивостей і значно менш доріг у порівнянні із золотом і іншими металами платинової групи. Таким чином, він є більше кращим матеріалом для застосування в електричних контактах. Однак чистий рутеній дуже тендітний для додання йому потрібної форми й не сплавляється зі звичайними матеріалами, з яких виготовляють електричні контакти, типу золота й срібла. Тому що ці два елементи взаємно нерозчинні, механічне легування чи є не єдиним способом такої нерівновагої структури, у якій 15% (по масі) Ru розподілені у вигляді дисперсних часток у мідній матриці. У такому матеріалі твердої, тугоплавкі й частки, що мають високу провідність, рутенію функціонують як крапки електричного контакту, у той час як несуча мідна матриця забезпечує електричну провідність.
Іншим новим застосуванням механічного легування з’явилося одержання надпровідного дроту состава Сu-Nb3Sn. Стехіометрічні частки ніобію й олова механічно легувалися в аттриторі до одержання інтерметалічного композиційного порошку, що потім подрібнювався з міддю, ізостатично пресувався й піддавався гідростатичної екструзії для одержання дроту. При цьому мала місце дифузія з утворенням надпровідного з’єднання.
Механічним легуванням може бути досягнута краща розчинність у твердому стані. Тому що граничне значення розчинності у твердому стані заліза в міді становить ~1%, додавання більшої кількості заліза приводить до утворення великих, грубих часток заліза, які можуть додати крихкість матриці. Механічним легуванням може бути отримане майже будь-який зміст заліза в міді, причому залізо тонко диспергується в матриці.