Керметы на основе карбида вольфрама   

   Найпоширенішими керметами є сплави системи WC-Co.

   При нагріванні пресовки з карбіду вольфраму, на яку зверху покладений чистий кобальт (Рис. 2.11, а), відбувається часткове спікання карбідних часток. При температурах 1550 До утвориться евтектика й у місцях контакту пресовки з кобальтом з’являється рідка фаза, що просочує карбідний каркас (Рис. 2.11, б). При більше низьких температурах розчинення карбіду в кобальті мало. Десятихвилинна витримка при 1720 До приводить до повного розплавлювання кобальту й просоченню каркаса, однак при цьому верх виробу щільніше й багачу сполучним металом, чим його нижня частина. Для вирівнювання состава по всім обсязі потрібна витримка 2–4 год при тій же температурі (Рис. 2.11, в). На поверхні каркаса в процесі просочення утворяться раковини глибиною 1-3 мм у результаті розчинення карбіду вольфраму в кобальті. При охолодженні до кімнатної температури відбувається виділення карбіду вольфраму з розчину й ріст його часток (Рис. 2.11, г). Структура твердого сплаву складається із часток карбід; (α1), оточених матрицею з кобальтової фази (γ). У процесі високотемпературної витримки відбувається розчинення первісних карбідних містків і усадка матеріалу.

   При просоченні пористого карбідного каркаса сплавом эвтектического состава (Co-27WC) раковини на поверхні зразка не утворяться (Рис. 2.11, д, е), спостерігається тільки незначна шорсткість поверхні. Якщо ж для просочення використовують сплав з надлишком карбіду (Рис. 2.11, ж, з), то на просочується вироби, що, залишається шар, що видаляється легко, з карбіду вольфраму й кобальту. Таким чином, попереднє насичення металу елементами, з яких складається тугоплавке з’єднання, дозволяє усунути появу раковин.

   Просоченням спресованого карбіду вольфраму міддю, мідно-нікелевим сплавом Cu-10%Ni, марганцевим мельхіором Мнмц60-20-20 і мідносеребряним сплавом одержували кермети, призначені для роботи в торцевих ущільненнях насосів, що перекачують кислоти й луги.