Технологические свойства порошковых металлов   

   Насипна щільність і щільність утрясання. Насипна щільність γ нас, г/см3, є об’ємна характеристика порошку, і являє собою масу одиниці його обсягу при вільній насипці. Її величина залежить від щільності впакування часток порошку при вільному заповненні ними якого-небудь обсягу. Вона тим більше, ніж крупніше й більше правильної форми частки порошку й чим більше їх пікнометрична щільність. Наявність виступів і нерівностей на поверхні часток, а також збільшення поверхні у зв’язку зі зменшенням розміру часток підвищує міжчасткове тертя, що утрудняє їхнє переміщення відносно один одного й приводить до зниження насипної щільності.

   Величину, зворотну насипної щільності, називають насипним об’ємом Vнасипним/г, що являє собою обсяг, займаний одиницею маси порошку при його вільній насипці. Насипна щільність порошку впливає на об’ємне дозування й сам процес формування, а також на величину  усадки при спіканні (чим менше насипна щільність, тим більше усадка).

   При впливі на вільно насипаний порошок механічних віброколихань відбувається зменшення обсягу на 20–50%. Відношення маси порошку до величини цього нового, зменшеного обсягу називають щільністю утрясання. Максимальна щільність утрясання досягається на порошках зі сферичною формою часток при мінімальній шорсткості їхньої поверхні.

   Плинність. Плинність порошку характеризує його здатність із певною швидкістю випливати з отворів, що дуже важливо для раціональної організації процесу пресування: гарна плинність потрібна для швидкого й рівномірного наповнення  прес-форми при об’ємному дозуванні порошку.

   Плинність виражають числом секунд, за яке 50 г порошку випливає через калібрований отвір діаметром 2,5 мм конусної вирви.

   Плинність порошку звичайно зменшується, а час витікання зростає при збільшенні питомої поверхні і шорсткості часток, а також ускладненні їхньої форми, тому що при цьому утрудняється відносне переміщення часток. Окислювання в більшості випадків підвищує плинність порошку у зв’язку зі зменшенням коефіцієнта тертя й згладжування рельєфу поверхні часток. Значно знижує плинність вологість порошку.

   Ущільненість, пресуємість і формуємість. Ущільненість порошку показує його здатність змінювати початкову щільність укладання часток у процесі пресування. Ця характеристика оцінюється по щільності пресовок, виготовлених при тисках пресування 200, 400, 500, 600, 700 і 800 МПа в циліндричної прес-формі. Масу навішення порошку обчислюють по формулі:

      т= 0,79d3γ k

   де d – діаметр отвору матриці пресформы, см; γ до – щільність матеріалу порошку, г/см3. Дані по ущільненості порошку представляють у вигляді таблиці або графіка залежності щільності пресовок від зусилля пресування.

   Пресуємість порошку оцінюють його здатністю утворювати пресовку під впливом певного тиску. Ця характеристика дає якісну оцінку властивостей порошку, комплексно пов’язану з ущільненосттю й формуємісттю.

   Формуємість порошку оцінює його здатність зберігати додану йому форму при пресуванні в заданому інтервалі пористості. Ця характеристика порошку визначається при пресуванні навішення масою не менш 200 р. у прес-формі з наступним визначенням границь (мінімального й максимального значення) інтервалу пористості (щільності) при якому пресовки після добування із прес-форми не обсипають і не мають розшарування. Формуємість порошку залежить від форми, розміру й. стану поверхні часток.

   Гарна пресуемість полегшує й здешевлює процес формування порошку, а добре формуючиєся порошки дають міцні формування, що не обсипають. Як правило, порошки з гарної формуємісттю володіють не дуже гарної пресуємісттю, і навпаки. Чим вище насипна щільність порошку, тим гірше формуємість і краще пресуємість.