Спекание порошков   

   Спікання є звичайно заключною технологічною операцією методу порошкової металургії.

   Спіканням називають нагрівши й витримку порошкового формування при температурі нижче крапки плавлення основного компонента з метою забезпечення заданих механічних і фізико-хімічних властивостей.

   У процесі спікання заготівля або вільно насипаний порошок перетворюються в міцне порошкове тіло із властивостями, що наближаються до властивостей компактного (безпористого) матеріалу. Спікання у вирішальному ступені визначає кінцеві властивості порошкових матеріалів і виробів.

   При нагріванні порошкових формувань або вільно насипаного порошку відбувається складний комплекс різноманітних фізико-хімічних явищ, що протікають одночасно або послідовно. Під час спікання відбувається зміна розмірів, структури й властивостей вихідних порошкових тіл, протікають процеси поверхневої, граничної й об’ємної саме- і гетеродифузії, різноманітні дислокаційні явища, здійснюються перенос речовини через газову фазу, хімічні реакції, релаксація мікро- і макронапруг, рекристалізація часток і ін.

   При нагріванні багатокомпонентних матеріалів можливе плавлення який-небудь тридцятимільйонної (але не основи), тоді поява рідкої фази вплине на закономірності спікання. Тому прийнято розрізняти два основні різновиди процесу спікання: твердофазне, тобто без утворення розплаву в процесі нагрівання, і жидкофазне, при якому які-небудь легкоплавкі компоненти суміші порошків або структурні тридцятилітні матеріалу в процесі нагрівання розплавляються.

Похожие записи:
  • Твердофазное спекание металлических порошков
  • Жидкофазное спекание (часть 1)
  • Жидкофазное спекание (часть 3)
  • Классификация методов получения порошков
  • Спекание многокомпонентных систем
  •